ВИСНОВКИ
Проведена робота дала змогу сформулювати ряд висновків і пропозицій, які розкривають результати виконання поставлених завдань дослідження.
Поява і розвиток особистого страхування як способу захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних зі втратою здоров’я та необхідністю здійснення лікування, зумовлені об’єктивно існуючими факторами ризику для здоров’я. На підставі проведеного дослідження виявлено, що система страхового захисту здоров’я сформувалася історично і є продуктом розвитку суспільства та трансформації економічних систем.
Особисте страхування об’єднує різні його види, які в свою чергу можуть реалізовуватися через множину програм медичного страхування, страхування від нещасних випадків і страхування життя, умови здійснення яких передбачають повну чи часткову компенсацію витрат страхувальників, пов’язаних з отриманням медичної допомоги, а окремими його видами - і компенсацію втрати доходів у зв’язку з хворобою чи стійкою непрацездатністю та/або необхідністю постійного догляду і підтримки здоров’я на певному рівні.
Проведене дослідження діяльності українських страховиків у сфері особистого страхування вказує на необхідність удосконалення його фінансового механізму. Особливої уваги заслуговує процедура врегулювання страхових випадків. Оскільки основним вихідним грошовим потоком страховика є виплата страхових сум та сум страхового відшкодування, а особисте страхування і особливо медичне страхування характеризується високою ймовірністю фальсифікації страхового випадку, необхідно здійснювати експертизу страхового випадку за формалізованими етапами, які включають: попередній аналіз страхового випадку, медичну експертизу та експертизу виплат. Для проведення зазначених експертиз слід залучати відповідних фахівців, що сприятиме зменшенню нарікань з боку інших суб’єктів договірних страхових відносин та зменшуватиме кількість судових позовів до надавачів медичних послуг.
Ми вважаємо, що існуюча практика здійснення особистого страхування не містить економічних стимулів для її суб’єктів: для страхувальників зберігати і покращувати своє здоров’я, для ЛПУ - надавати якісні медичні послуги (для асистанса - якісні сервісні). З урахуванням цього слід застосовувати механізми стимулювання суб’єктів страхування через розробку і впровадження нових варіантів особистого страхування, які стимулюють страхувальників підвищувати якісні характеристики свого здоров’я, не допускати їх погіршення і не створювати свідомого ризику для об’єкта страхового захисту; створення фонду матеріального заохочення для СМО та ЛПУ, які досягли найкращих результатів діяльності з реалізації послуг особистого страхування, оцінка яких здійснюється за затвердженим набором показників.
Оскільки в забезпеченні реалізації послуг з особистого страхування беруть участь суб’єкти, які мають різну відомчу підпорядкованість, значної уваги заслуговує організація фінансового контролю їх діяльності. Для цього слід застосовувати алгоритм фінансових перевірок страховика. Особливу увагу необхідно приділяти виявленню і запобіганню випадків страхового шахрайства, ідентифікації страхового шахрайства в особистому страхуванні, визначенню можливих його видів на кожному етапі проходження страхової угоди та способів його виявлення і викриття.
Пріоритетним напрямом розвитку особистого страхування є фінансування профілактичних заходів страховиком, що є практичною реалізацією превентивної функції страхування.
Необхідною умовою формування системи особистого страхування має стати прискорення процесу прийняття закону, який регламентуватиме механізм дії особистого страхування та визначатиме мінімально гарантований обсяг медичних послуг, що надаватимуться в його рамках.
