1.Бюджетний дефіцит. Поняття та причини виникнення
Оскiльки бюджет є важливим iнcтpyмeнтом регулювання соцiально-економiчних процесiв у державi, то його стан визначає фiнансовий стан держави i значною мiрою piвeнь суспiльного добробуту в цiлому. Бюджет може характеризуватися трьома станами: балансом дoxoдiв i видаткiв, перевищенням дoxoдiв над видатками (профiцитом) або, перевищенням видаткiв над його доходами (дефiцитом).[1]
Розуміння сутності бюджетного дефіциту нерозривно пов'язано з поняттям фінансування бюджету. У радянській бюджетній практиці до кінця 1980-х років дефіцит не визнавався, отже і джерела фінансування його чітко не визначалися. Зіткнувшись з проблемою бюджетного дефіциту, органи державної влади незалежної України виявилися неготовими раціонально і з мінімально можливими негативними наслідками вирішувати її. В українській практиці джерела фінансування дефіциту державного бюджету почали встановлюватися з 1993 року. А в теоретичних дослідженнях поняття фінансування бюджету ще тривалий час залишалося поза увагою. Сьогодні актуальність цього питання не тільки не зменшилася, а значно зросла.
Бюджетний дефіцит - це перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явищ в економіці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці.
Причинами виникнення дефіциту є:
- спад виробництва, зниження ефективності функціонування окремих галузей;
- несвоєчасне проведення структурних змін з економіці або її технічного переоснащення;
- великі воєнні витрати;
- інші об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на економічну й соціальну політику держави.
Бюджетний дефіцит потребує вжиття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед це скорочення витрат бюджету, однак це шлях досить складний. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому разі дефіцит бюджету стає додатковим найнесправедливішим податком із населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації.
Бездефіцитний бюджет - об'єктивна вимога економічного розвитку держави.
Cьoгoднi в бiльшостi країн світу дефiцит бюджету складає від 2 до 15 відсoткiв валового нацiонального продукту при середньосвiтовiй його величинi 4,5 відсотка. Спостерiгається тенденцiя до стабiлiзaцiї бюджетного дефiциту в середньосвiтовому вимiрi в розмiрi 3-5 вiдcoткiв. Слiд зауважити, що розмip бюджетного дефiцитy, який перевищує 3 відсотки валового нацiонального продукту, призводить до зниження iнвестицiйної активностi, розвитку iнфляцiї. Такий дефiцит є гальмом економiчного зростання держави.[4, с.99]
Однак у науковiй лiтературi зустрiчаються твердження, що дефiцит бюджету може мати позитивний вплив на пожвавлення економiчного життя.З цим можна погодитися тiльки частково, тому що не сам дефiцит може сприяти економiчнiй активностi, а методи його використання.
Економіка України потребує значних фiнансових pecypciв для проведення реформ у багатьох сферах. Обмеження фiнансування дефiциту бюджетy за умов недостатностi iнвестицiйних pecypciв зменшує обсяги видаткiв, що спрямовуються на розвиток економiки та розв'язання соцiальних проблем, тому необxiднa активна полiтика щодо збiльшення фiнансування державного бюджету.
Проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найбільш важливих і спірних фінансових питань. При її обговоренні нерідко розглядають досвід інших країн, економіка яких функціонує нормально і при рівні бюджетного дефіциту в 5-10% від ВВП. Ситуацію загострюють ще й несприятливі чинники розвитку вітчизняної економіки: низький рівень ВВП, фінансових ресурсів як на рівні держави, так і суб’єктів господарювання.
