Синергетика вивчає системи, які складаються з великої кількості частин, компонентів або підсистем, тобто деталей, що складним чином взаємодіють між собою. Ефект синергії при цьому проявляється в об’єднанні різних сфер діяльності однієї організації чи у збільшенні ефективності взаємодії елементів у межах однієї системи.
Засновник стратегічного управління І. Ансофф зазначав, що концепцію синергетизму було запропоновано ще в 60-х роках ХХ ст. та в початковому вигляді вона означала перехід від принципу економії на масштабах виробництва у переробній промисловості до використання принципу стратегічної економії на масштабах діяльності, джерелом якого і виступає взаємопідтримка різних стратегічних зон господарювання.
У класичній теорії синергетики це явище описується математичною рівністю: “2 + 2 = 5”, тобто сукупна віддача всіх капіталовкладень підприємства є вищою, ніж сума показників віддачі за окремими її елементами. Американський науковець М.Портер, досліджував специфіку виникнення економічного синергізму та особливу увагу приділив вивченню ланцюгів створення цінності різних підприємств, а також спільні види діяльності та їх потенційні зв’язки, які можна використовувати для створення конкурентних переваг.
У інтегрованих структурах синергетичний ефект досягається, головним чином, за рахунок ефекту масштабу. Ефект масштабу виникає в результаті широкомасштабних операцій і ґрунтується на законі зниження сукупних витрат при збільшенні обсягів виробництва і на повнішому використанні потужностей. Крім того, інтегровані структури отримують переваги в порівнянні з іншими підприємствами і в менеджменті. Виділяють синергію збуту, виробничу синергію, синергію інвестування і синергію управління.
Синергія збуту проявляється в зростанні рівня організації збуту, реклами, колективного розподілу. Виробнича синергія веде до максимального використання виробничих потужностей, зниження витрат при закупівлях, до економії на накладних витратах. Синергія інвестування виражена в мультиплікативному ефекті від використання інвестиційних можливостей кожного окремого підприємства.
Синергія управління, в першу чергу, полягає у збільшенні кадрового потенціалу, оскільки збільшуються можливості навчання, обміну досвідом, внутрішній ротації кадрів. Сюди входять і вертикальні управлінські структури, і офіційне навчання і спілкування, і перехресні зв'язки неформального спілкування менеджерів різних рівнів і напрямів однієї корпорації. Синергія управління і є тим ефектом, який виникає при правильній побудові корпоративного менеджменту.
Розглянемо приклади синергії. Так, унаслідок злиття одного з найбільших американських банків “Bank of New York” і компанії “Mellon Financial Corp.” з’явилася найбільша в світі корпорація по управлінню активами і проведенню операцій з цінними паперами.
Синергетичний ефект при цьому забезпечувала оптимізація внутрішньої системи управління і контролю (своєчасне виявлення та запобігання невиправданим відхиленням, які перешкоджають раціональному використанню майна та коштів банку, ідентифікації і усуненні “cлабких місць” в системі управління, пошуку шляхів оптимізації господарських рішень структурними підрозділами та на рівні банку в цілому, оцінці виконання управлінських рішень тощо), консолідація і концентрація фінансових ресурсів для досягнення максимального результату.
Прикладом використання ефекту синергії є придбання одного з найбільших українських банків АППБ “Аваль” банківською холдинговою групою “Райффайзен Інтернациональ Банк-холдинг АГ”. У результаті на українському ринку з’явився банк, що об’єднав передові технології, можливості й ресурси австрійської групи, досвід роботи на українському ринку, вдало сплановану структуру системного маркетингу, бренд і базу клієнтів АППБ “Аваль”.
Однак, розвиток та впровадження явища синергетизму в економічну діяльність підприємства довело, що існує і обернений, тобто негативний ефект, коли “2 + 2 < 4”, особливо, коли йде мова про загальнокорпоративне управління. Це можна пояснити тим, що при управлінні своїми активами підприємство не враховує специфіки окремих елементів системи, які в сукупному потенціалі підприємства знижують його сукупну ефективність.
Іншими словами, закон синергії для економічного потенціалу підприємства має таке вираження: залежно від умов та напрямів, поєднання окремих елементів системи економічного потенціалу буде або істотно більшим за просту їх суму або ж навпаки, істотно меншим.
Варто зауважити, що дослідження ефекту синергії в економіці спрямоване не на з’ясування питання існування синергії в угодах злиття та поглинань компаній, а на питання: як оцінити ефект синергії і, який вплив він має на вартість новоствореної структури.
Ось чому важливим є визначення форми вияву синергетичного ефекту саме на етапі укладання угоди про злиття чи поглинання, оцінити рівень ефективності такої операції для того, щоб не допустити переоцінки позитивного ефекту синергії або передбачити ймовірність виникнення негативного ефекту синергії, що може дати можливість компаніям вчасно відмовитися від неперспективних або нераціональних угод.
