Якщо розглянути вужче розуміння, то в даному випадку моральною ми можемо вважати тільки ту діяльність, яка основана на свідомому обранні її суб'єкта та її метою є активне утвердження моральних цінностей. В даному випадку вбачається переважна моральна значимість певних проявів активності людини, як їхня спеціальна ознака, при цьому інші форми активності не вважаються аморальними. З наведеного вище можна дійти висновку, моральною є вся діяльність людини, яку ми оцінюємо з точки зору вимог моралі. Отже, з наведеного випливає, що моральний вчинок є - це першоелемент моральної поведінки.
Перейдемо до визначення вчинку, вчинок – це практична дія утвердження окремих моральних цінностей, які мають на меті певні цілі, у ситуації, де ці цінності взяті під сумнів або взагалі заперечуються. Вчинок у галузі моральної активності є цілістю, яка надає їй осмисленої та довершеної форми. Моральний вчинок – це рідкісне явище в наш час.
Вчинок – це певна дія, яка здійснюється особистістю за її власним рішенням, наміром, при цьому людина не сподівається на схвалення своїх моральних мотивів. Вчинок за етичною спрямованістю може бути добрим або ж злим, однак ні в якому разі не бездуховним. Саме у вчинку ми можемо побачити головні потреби особистості, відношення до оточуючого середовища, темперамент та характер. Крім того, вчинок людини проявляє такі її риси: чесність, заповзятість, лицемірство, боягузливість, брехливість, відкритість і т.і. Якщо взяти до уваги простий приклад, коли учень списав контрольну роботу у свого сусіда по парті та на питання вчителя, хто у кого списував, відповів, що він робив її сам, всім стане ясно, що він є боягузом, нечесним та підлим. Тобто, його вчинок відповідно до норм моралі та етики є аморальним. Саме соціальні, правові та етичні норми допомагають нам зрозуміти, який вчинок буде моральний чи, навпаки, аморальний чи нечесний тощо.
Якщо звернутися до вислову І.С.Кона, то, на його думку, можна прослідкувати наступне – всі вчинки робляться в певній конкретній ситуації та визначаються дійним співіснуванням людей у світі. Дійсно, якщо проаналізувати вчинок людини, яка є морально зрілою, то в його основі завжди лежить відношення до іншого як до такої ж особистості. Вчинок передбачає співучасть та взаємність.
Вчинок може бути характерний для будь-якої людини, соціальної групи або будь-якої культури, він відбиває в собі особливості та загальний рівень відповідного суб’єкта. В залежності від вікової групи особистості, розрізняють певні ознаки, за якими ми можемо віднести ту чи іншу дію до вчинку. Для прикладу, юнак може відважитися на героїчний вчинок, щоб у чомусь допомогти товаришу, однак в той же час може не прислухатися до прохань батьків, які, можливо, в даний момент розраховують на його допомогу, чекають від нього, що він поступиться власними інтересами і т.п.
Не всі, навіть моральні вчинки, призводять до хороших наслідків, іноді може статися, що цілком добрий за своїм мотивом вчинок принесе зовсім неочікуваний результат, як-то, наприклад, в медицині, при експериментальному лікуванні хворому може стати краще, а може, навпаки, його стан тільки погіршиться.
Кожен людський вчинок хоч трошки, але змінює світ навколо нас. Доказом цього ж Першо-вчинок Ісуса Христа, після якого, на думку всіх священників християнських церков, світ був докорінно змінений та не стане вже таким як раніше ніколи. Відповідно, і наші вчинки, вчинки простих людей, хоч трошки, але змінюють навколишній світ, і добре, якщо в даних вчинках ми можемо спостерігати моральність, якої так не вистачає сьогодні. Дуже важливо, здійснювати добрі вчинки, зокрема проявити співчуття, де його не очікують від вас, вибачити ворогові, допомогти ближньому – ці вчинки вносять елементи моральності у наше буття. Саме моральні вчинки є суттєвим зрушенням у людському бутті, їх дуже не вистачає в наш час.
Отже, вчинок є невід’ємним елементом нашого життя. Він цілком залежить від нашого внутрішнього світу та приймає учать у його формуванні; це усвідомлена дія, яка має певні конкретні мотиви та наслідки, вона може бути сприйнята оточуючими як позитивно, так і негативно. Критерієм оцінки вчинку є моральні норми, правила і принципи, які укорінилися в суспільстві на протязі всього його розвитку. Кожна особистість сама може вирішити як їй вчинити і тій чи іншій ситуації, чи знехтувати певними нормами, чи навпаки твердо та рішуче не поступатися своїми принципами. Однак, варто з самого народження навчати дітей здійснювати вчинки, основані на принципі моралі, щоб в майбутньому нам не було соромно за них.
