Для характеристики ефективності використання автотранспорту заведено визначати:
- показники, які характеризують рівень використання рухомого складу вантажного автотранспорту (коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого складу, коефіцієнти статичного і динамічного використання вантажопідйомності автомобіля, коефіцієнт використання пробігу, середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення, час простою під завантаженням-розвантаженням, час у наряді, технічна та експлуатаційна швидкість);
- результативні показники роботи рухомого складу (кількість поїздок, загальна відстань перевезень і пробіг з вантажем, обсяг перевезень і транспортна робота).
Розглянемо деякі результативні показники роботи рухомого складу:
1. Кількість поїздок з вантажем розраховується за формулою:
Де, nпг – кількість поїздок з вантажем;
Тн - час в наряді;
Vт - технічна швидкість;
β - коефіцієнт використання пробігу;
Lпг - середня довжина поїздки з вантажем;
tпр - час простою під навантаженням і розвантаженням, год.
Кількість поїздок з вантажем залежить від часу знаходження в наряді, відстані перевезення, часу простою під вантаженням і розвантаженням, технічної швидкості, коефіцієнта використання пробігу.
2. Пробіг з вантажем - це добуток загального пробігу на коефіцієнт використання пробігу:
де, Lв – пробіг з вантажем, км
Lзаг – загальний пробіг автомобіля (лей), км
β – коефіцієнт використання пробігу.
3. Виробіток одиниці рухомого складу в т:
де Wт - виробіток одиниці рухомого складу, т;
Тн - час в наряді;
Vт - технічна швидкість;
β - коефіцієнт використання пробігу;
γ- коефіцієнт використання вантажопідйомності;
q - вантажопідйомність;
Lпг - середня довжина поїздки з вантажем;
tпр - час простою під навантаженням і розвантаженням, год.
Кожний показник наведений в формулі впливає на виробіток рухомого складу, тому дуже важливо вимірювати і знати їх, тим самим ми підвищимо ефективність використання рухомого складу підприємства. Наприклад, із зростанням вантажопідйомності збільшується продуктивність. Також збільшується продуктивність автомобіля, якщо росте показник технічної швидкості і коефіцієнт використання пробігу. При зростанні часу простою під вантаженням і розвантаженням продуктивність автомобіля падає.
Збільшення середньої відстані перевезень на продуктивність автомобіля впливає таким чином: продуктивність в тоннах скорочується, а в тоннах-кілометрах збільшується.
4.Виробіток одиниці рухомого складу в ткм:
де Wткм - виробіток одиниці рухомого складу, ткм;
Від правильності розрахунку виробітку одиниці рухомого складу залежать провізні можливості автотранспортного підприємства. Під провізними можливостями автотранспортного підприємства розуміють об'єм перевезень і вантажообігу, які може виконати підприємство в планованому році наявним парком рухомого складу з урахуванням виконання, вибуття і встановлених показників його використання.
5. Вантажообіг. Вантажообіг визначається шляхом множення обсягу перевезень вантажів на відстань перевезення і вимірюється у тонно-кілометрах.
де Рткм - вантажообіг, ткм;
Lп - середня відстань перевезення однієї тонни вантажу, км;
Q - обсяг перевезень.
Цей умовно-натуральний показник характеризує фізичний обсяг роботи, який необхідно виконати для того, щоб здійснити перевезення вантажів із пункту виробництва до пункту споживання.
Важливим показником роботи транспорту є собівартість автомобільных перевезень. Вона є грошовим вираженням усіх витрат, пов'язаних з виробничо-господарською діяльністю автотранспортного підприємства. Наведемо приклад. На автотранспортному підприємстві АТП 0904 розрізняють повну собівартість і собівартість, яка припадає на одиницю транспортної роботи (1 або 10 ткм). Повна собівартість перевезень складається зі змінних Sзм, постійних Sпост, навантажувально-розвантажувальних робіт Sнр і дорожніх Sдор витрат: =Sзм + Sпост + Sнр + Sдор.
Змінними називаються витрати, які залежать від пробігу автомобіля. До них відносяться витрати на паливо, мастильні матеріали, технічне обслуговування, ремонт автомобіля, відновлення і ремонт шин, амортизація рухомого складу (у частині, призначеній на капітальний ремонт). Ці витрати розраховуються на 1 км пробігу. До постійних витрат відносять накладні витрати, заробітну плату водіїв (умовно), а також амортизаційні відрахування (у частині, призначеній на повне відновлення рухомого складу). Ці витрати зазвичай обчислюють на 1 ч перебування автомобілів на підприємстві (незалежно від того, де вони знаходилися - на лінії, в ремонті).
Навантажувально-розвантажувальні витрати включають усі витрати на виконання цих робіт (оплата праці вантажників, експедиторів і механізаторів, вартість електроенергії і т.п.). Їх розраховують на 1 т перевезеного вантажу або 1 год навантажувально-розвантажувальних робіт. Дорожніми називають витрати, пов'язані з будівництвом, ремонтом і утриманням доріг. Ці витрати зазвичай відносять на 1 ткм або на 1 км пробігу.
Управлінці розглянутого АТП знають, що зі збільшенням технічної швидкості і скороченням часу простою під вантаженням і розвантаженням зростають пробіг і продуктивність автомобіля при незмінній сумі постійних витрат, що дозволяє понизити собівартість перевезень, що доводяться на 1 ткм. Особливо різко знижує собівартість перевезень підвищення коефіцієнта використання вантажопідйомності і пробігу рухомого складу, оскільки при цьому зменшується сума і змінних і постійних витрат, що доводяться на 1 ткм. Оскільки собівартість перевезень залежить від об'єму виконаної роботи і витрачених на неї засобів, основною умовою її зниження є зростання продуктивності праці водіїв АТП і інших працівників, економія матеріальних ресурсів (зниження витрат палива, матеріалів, запасних частин і тому подібне), а також скорочення адміністративно-управлінських витрат шляхом раціоналізації управління автотранспортним підприємством.
Величезну роль в зниженні собівартості перевезень відіграють ефективна організація перевезень і комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт на досліджуваному підприємстві. Раціональне рішення цих питань дозволяє максимально використати вантажопідйомність автомобілів і забезпечити мінімальний мінімальний їх простій при вантаженні і розвантаженні. Значне зниження собівартості досягається при використанні причепів, які різко збільшують продуктивність автомобіля і сприяють підвищенню коефіцієнта використання пробігу.
Отже, кожний показник ефективності роботи рухомого складу важливий, не знаючи їх кількісних виражень, ми не зможемо спланувати роботу автомобільного транспорту, не зможемо виявити планову потребу в пальному і т.і. Розрахунок таких показників, зокрема, дозволяє:
- порівнювати ефективність роботи рухомого складу в різні періоди часу і рівень організації використання парку машин в різних підприємствах;
- визначити необхідні для виконання заданої транспортної роботи тип і кількість одиниць рухомого складу;
- прогнозувати в натуральному і вартісному вираженні результати використання рухомого складу в тих або інших експлуатаційних умовах, вирішувати інші завдання.
Наведену на початку цитату варто продовжити наступним: Якщо Ви не вимірюєте, Ви не можете покращувати. Отже, саме з метою підвищення ефективності використання рухомого складу і варто розраховувати вище наведені показники.