Отже, реалізація ефективної інвестиційної діяльності – це одна зі складових  ефективного управління підприємством. Необхідність інвестиційної діяльності на підприємстві  обумовлена наступними причинами: нарощування обсягів діяльності та освоєння її нових видів, оновлення існуючої матеріально-технічної бази тощо.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність», остання полягає в  сукупності   практичних  дій  громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [1].
 Стаття 4 вищевказаного Закону визначає об’єкти   інвестиційної  діяльності. До них належать:   будь-яке  майно,  в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки,  цінні  папери (крім векселів), цільові грошові вклади,
науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти
власності, а також майнові права [1].
Головна мета інвестиційної діяльності - це здійснення оптимальної ліквідності інвестиційних ресурсів, тобто максимізація добробуту власників, що забезпечуватиме тривалий безкризовий розвиток підприємства.
Відповідно до визначеної мети, основними її завданнями є:
- досягти високих темпів економічного розвитку підприємства;
- максимізувати доходи (прибутки) від інвестиційної діяльності та  мінімізувати інвестиційні ризики;
- забезпечити фінансову стійкість та платоспроможність підприємства.
Інвестиційна діяльність підприємства здійснюється за рахунок:
- власних фінансових ресурсів інвестора;
- позичкових фінансових коштів; 
- залучених фінансових коштів інвестора;
- бюджетних інвестиційних асигнувань;
- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян [1, Ст.10].
Ідея будь-якого вкладення капіталу повинна бути обґрунтована розрахунками ефективності.
Оцінка ефективності інвестиційної діяльності вітчизняними підприємствами проводиться за методами, запозиченими з-за кордону та адаптованими до вимог нашої економіки, зокрема це традиційні методи та  динамічні.
До традиційних належать показники загальної економічної ефективності та показники порівняльної економічної ефективності (порівняльний облік поточних витрат; наведені витрати; порівняльний облік рентабельності; термін окупності тощо).  До динамічних відносяться: чиста теперішня вартість; дисконтований термін окупності, індекс прибутковості; внутрішня норма дохідності; визначення кінцевої вартості майна тощо.
Якщо говорити про оптимізацію ефективності інвестиційної діяльності підприємств на рівні держави, то тут варто відзначити наступні заходи:
- розширення бази інвестиційних ресурсів через механізми податкової, митної та регуляторної політики;
- акумулювання коштів населення у рамках систем соціального та пенсійного страхування;
- посилення інвестиційного напрямку ринку цінних паперів;
- посилення інвестиційної активності громадян та забезпечення надійного захисту їх заощаджень;
- спрощення доступу підприємств  до довгострокових кредитів тощо.
Якщо говорити про рівень підприємства, варто назвати наступні заходи, потрібно:
- оптимально поєднати централізацію та децентралізацію управління інвестиційною діяльністю;
- виробити нові цілі та завдання з удосконалення організації аналітичного забезпечення методичного апарату управління інвестиційною діяльністю;
- повсякчас вдосконалювати управління інвестиційною діяльністю;
- проводити оцінку інвестиційних проектів, при цьому врахувати фактори ризику, ліквідності та інфляції.
Одним з ефективних інструментів перспективного управ¬ління інвестиційною діяльністю підприємства в умовах нестабільної державної інвестиційної політики та значних змін макроекономічних показників, системи державного регулювання ринкових процесів, кон'юнктури інвестиційного ринку й пов'язаної з цим невизначеності; повинна бути інвестиційна стратегія, яка є од¬нією із ключових ланок загальної економічної стратегії розвитку підприємства [2].
Отже, як було зазначено вище, формування інвестиційної стратегії це не тільки складний творчий процес, який потребує врахування певних умов за його реалі¬зації, це перш за все довгостроковий план розвитку підприємства на перспекти¬ву, розробка якого повинна враховувати умови, що визначають актуальність, послідовність і необхідність розробки інвестиційної стратегії на певному етапі життєвого циклу підприємства.
Підсумовуючи, зазначимо, що інвестиційна стратегія не тільки визначає умови й засоби для успішного розвитку організації, а й враховує головні інвестиційні цілі щодо: доходності, ліквідності, ризику та зростання капіталу підприємства, рекомендації, які висуваються до складу активів інвестиційного портфеля, умов придбання та продажу  ак¬тивів, термінів їх зберігання, пра¬вил їх обліку, додержання нормативів, звітності та ін.


Список використаних джерел

1.    Закон України  Про інвестиційну діяльність // Відомості Верховної Ради України. -1991. - N 47. - Ст.646.
2.    Коновал О. А. Інвестиційна стратегія та її значення в розвитку підприємства / О. А. Коновал // Торгівля і ринок України. – 2009. – Вип.28. – Т.2. – С.353-359.
3.    Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Підруч./ Т. В. Майорова; - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.
4.    Стасюк Н.Р., Греськів І.Р. Методи оцінювання ефективності інвестиційних проектів: переваги та недоліки // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015. Вип.6  С.306-310.
5.    Черненко Л.В. Інвестиційна діяльність підприємств та джерела її фінансування / Л.В. Черненко // Наукові праці ПДАА. Вип. 3. – Т.2. Економічні науки. – Полтава : ПДАА. – 2011. – С. 174-178.